E-catalog        

Библиогр.: 25 назв.

Закарпатська школа живопису – це повновартісне мистецьке явище на тлі української образотворчості, увиразненню якого сприяла діяльність кількох поколінь талановитих художників, серед яких Золтан Іванович Шолтес (1909–1990). Його ім’я фігурує у всіх наукових працях, присвячених дослідженню даної регіональної школи. Водночас, наявні матеріали містять лише короткі коментарі з приводу діяльності З.І. Шолтеса без заглиблення у проблематику утвердження його як митця, розвитку творчого методу та мистецької праці у різні періоди. Метою роботи є наукова реконструкція творчої діяльності Шолтеса та вияв ключових засад його робіт на тлі культурно-мистецького життя Ужгорода другої половини ХХ ст. в умовах радянської дійсності. Розглянутий у статті часовий відтинок охоплює зрілий період творчості художника та демонструє його мистецьку самодостатність та світоглядну цілісність. З. Шолтес працює майже виключно над пейзажем. Доведено, що свідоме обмеження жанрового діапазону не стало на заваді розкриттю його оригінальної авторської концепції, а дозволило найкраще розкрити художнику його власну «картину світу» та створити живописну квінтесенцію природи закарпатського краю. Численні виставки, у т. ч. чотири персональних, засвідчили не лише унікальність мистецького хисту художника, але й загалом, міцну ідейно-творчу платформу закарпатської школи живопису.