E-catalog        

Библиогр.: 42 назв.

Осінь 1918 р. в Європі була надзвичайною з усіх точок зору. Закінчилася Перша світова війна, розпадалися імперії, на їх місці виникали нові держави. Однак умови створення нових держав не були однаковими для всіх: ті, хто опинилися на стороні переможців, мали більші переваги, переможені отримали менше шансів, а були й такі народи, яким і в цих умовах не вдалося створити власну, незалежну державу. Окремою сторінкою цих історичних процесів є державні утворення, які проіснували лише короткий час, і які, крім їхніх творців, ніхто не розглядав як держави. Такі утворення були й на території Угорщини. До подібних спроб вдавалися й карпатські русини в Польщі та Угорщині. На території останньої це була Гуцульська Республіка, яка проіснувала з січня по червень 1919 р. в селищі Ясіня та його околицях (сучасна Закарпатська область України). У статті зроблено спробу з’ясувати місцевий контекст проголошення цього державного утворення, його унікальність, плани на майбутнє місцевих політичних еліт, а також ставлення офіційної Угорщини до самопроголошеної республіки. Розкрито ті місцеві обставини, які уможливили короткочасну екзистенцію Гуцульської Республіки: розпад угорського державного управління, становище солдат, які поверталися з фронту, перебої з постачанням, епідемії. Також висвітлено сьогоднішнє сприйняття тих подій як у народній пам’яті, так і в державній політиці.